Неблагополучна обстановка в сім`ї
Основною причиною підліткової злочинності є фактор виховання в сім`ї. Саме в ній дитина отримує соціалізацію насамперед. Батьки, схильні до насильства і згубних звичок, здатні зламати здатність до нормального становленню особистості. Куріння, алкоголізм, наркоманія батьків представляють для підлітка негативний приклад. Він або увійде в ту ж колію, або буде прагнути вибратися звідти будь-якими способами. Одним з них стане злочин. Крадіжка заради прожитку нерідко переростає в більш серйозні злочини.
Необов`язково бути асоціальними батьками, щоб дитина ступив на шлях злочинів. Грубе поводження, надмірна опіка, відсутність розуміння, розлучення - все це веде до назріваючим бажанням підлітка вирватися з родини. Фактор перехідного віку ще більше загострює це бажання і стимулює на неадекватні вчинки.
Сироти і безпритульні найчастіше стають злочинцями, так як у них соціалізація в дитячому віці проходила в колі однолітків, а не сім`ї. Найчастіше оточення було неприємним і сприяє розвитку бажання помститися або довести рівень здібностей.
Мінуси правоохоронної сфери
Слабка діяльність органів, що відповідають за попередження злочинів підлітків, також є однією з найважливіших причин посилення неправомірних діянь. Це відноситься і до неефективного нагляду за дотриманням норм виховання, і до поганого дотримання міжнародних прав дитини, і до нерозвиненості соціальної служби опіки. Організація громадської роботи з дітьми також знаходиться на вкрай низькому рівні.
Однією з причин підліткової злочинності часто вважають і м`які міри покарань. Кримінальна відповідальність відкладається до повнолітнього віку, а підліткам пред`являють тільки перебування у виховних установах, або штрафи з батьків. Думка фахівців розділяються з приводу посилення системи покарань.
Недоліки шкільної освіти
Не раз підкреслювалося, що школи займаються натаскуванням учнів для іспитів, ігноруючи виховну функцію. Виховання не несе цільових показників, тому на ньому увагу не акцентується. З точки зору більшості психологів, школа як соціальний інститут несе відповідальність за становлення учнів. Отже, концентрація тільки на рівні знань є невірною.
способи боротьби
Методи боротьби з підлітковою злочинністю включають в себе роботу психологів з кинутими, важкими дітьми, сиротами та підлітками з неблагополучних сімей. Центри соціальної та психологічної допомоги намагаються удосконалювати свої методи для більш ефективної роботи.
Створення в школах системи виховання може стати дієвою допомогою для важких підлітків. Додаткові заняття повинні включати в себе не тільки психолого рівень, а й етичний момент. Класне керівництво повинно стежити не тільки за успішністю, а й за соціалізацією підлітка. Тоді можна буде попередити злочини, виявивши схильність до них.
Крім того, різні відомства повинні взаємодіяти на більш високому рівні для контролю за злочинністю. Це стосується Міністерства Освіти, установ охорони та правоохоронних органів, органів опіки, місцевого самоврядування. Тільки їхня спільна робота і обмін досвідом зможуть стати грунтом для зміни положення з підлітковою злочинністю в кращу сторону.
