Вважалося, що після заходу нечисть безроздільно панує над світом, мріючи як би сильніше насолити чесним людям. Якщо в цю пору злим силам попадеться річ, що належить якомусь людині, тому не минути лиха. Псування, пристріт, хвороба (а то і ще щось гірше) гарантовані. Тому люди похилого віку і застерігали молодь, а ті в свою чергу, своїх дітей від цього необдуманого вчинку. Зло не дрімає, так навіщо наражатися на небезпеку і накликати біду, якщо помийницю цілком здатне почекати до ранку?

Ласкаво серед сміття

Було і інше повір`я, що разом зі сміттям виноситься добро з дому. Навряд чи багатство і щастя мешкають виключно в сміттєвому відрі, тому пояснити дане марновірство можна іншим способом. Якщо виносити сміття ввечері, то з будинку йде частка енергії, яка за ніч не заповнюється, ось і виходить своєрідний збиток. А якщо викинути відходи днем або вранці, позитивна енергія в будинку збережеться, а дохід сім`ї примножиться. У той же час, вважалося, що перед заходом в будинок приходять духи домівки, щоб захистити його мешканців і допомогти домовому в його справах. Звичайно, в брудний і неприбраний будинок духи не підуть, тому, якщо заздалегідь не підготувався, то після заходу, хоч викидай, хоч не викидай - залишився без гостей.

До речі про домовика, цього духу наші предки дуже поважали і шанували. Але істота це примхливе і вразливе. Може допомагати людям, але якщо образиться, обов`язково почне будувати капості. Щоб цього не сталося, будинкового намагалися всіляко задобрити. А сміття на ніч залишали, щоб оголодавший дух міг поїсти. Складно сказати, як домовик відноситься до нічних бенкетам у смітника, але раз в це вірили, якась користь, мабуть, була. І дуже хочеться сподіватися, що для будинкового, а не для тарганів.

Сор в хаті

Ще одне пояснення дивному забобону - вищезгадана народна приказка. Чи не винось сміття з хати, щоб не стати об`єктом пліток і пересудів. Логічно припустити, що цікаві сусіди будуть вкрай зацікавлені, куди це людина йде вночі з відром, дрібно хрестячись і щохвилини оглядаючись. Напевно все це неспроста, треба обговорити завтра з кумасі біля колодязя. До речі, в сучасних реаліях міського життя ця картина все ще актуальна. Напевно кожен згадає жалісливу стареньку-сусідку, коротали дозвілля у вічка або на лавочці перед будинком. А тому, подумавши про її душевну рівновагу, виносьте сміття до заходу.