Зазвичай дитину привчати спати окремо у віці 8-9 місяців. Але нічого страшного, якщо ваш малюк набагато старше. Буває, що і до трьох років дитина спить з батьками. Найчастіше це виникає внаслідок слабкості самих батьків, які потурають своєму чаду і дозволяють йому «приповзати» в батьківське ліжко.

Якщо малюк категорично відмовляється спати один, з`ясуйте причину цього. Може бути, він боїться темряви або боїться залишитися один. У першому випадку слід залишати включеним нічник. У другому - мама повинна посидіти поруч з малям в ліжечку до тих пір, поки він не засне. Якщо в перший раз це буде досить довго, дитина може не засипати цілу годину, то потім ці періоди будуть ставати все коротшими і коротшими.

Перед сном добре придумати якийсь ритуал. Наприклад, читання книжок або спів пісеньок, коротка казка, колисання улюблених іграшок. Головне - укладати дитину в один і той же час, щоб у нього сформувалася звичка засинати.

Перший час мама або тато можуть засипати поруч, в одному ліжечку, якщо, звичайно, ліжко не з високими бортиками. Втім, хорошим варіантом може на перших порах стати такий вихід: малюк засинає в ліжечку з батьками, а потім його переносять на своє ліжко.

Якщо дитина прокидається вночі і кличе батьків або хоче перебратися в вашу ліжко, то треба рішуче покласти край цим спроби. Потрібно сісти поруч з малям, укрити його, сказати кілька лагідних слів, принести молочка і т.д. Але ні в якому разі не можна брати його на руки і, тим більше, перекладати до себе під бік.

Гарною підмогою в справі привчання дитини до сну в окремому ліжечку може стати м`яка іграшка. Залишаючи малюка одного, «доручіть» будь-який іграшці - собачці, кицьки або комусь ще, охороняти ліжечко. Незабаром ваше чадо привчиться спати з м`якою іграшкою, буде через неї відчувати батьківське тепло.