У чому мораль казки «Гидке каченя»



Головний сенс казки Андерсена полягає в тому, що треба стійко і терпляче переносити труднощі, негаразди. Нещасного каченяти (який насправді був лебедем) довелося витримати цілий ряд жорстоких випробувань на самому початку свого життя. Його дражнили і труїли грубі родичі. Від нього відвернулася власна мати-качка, злякавшись громадської думки. Потім, коли він втік з пташиного двору і подружився з дикими гусьми, цих гусей вбили мисливці, а сам каченя врятувався лише дивом. Після цього нещасного каченяти підібрала бабуся і принесла в свій будинок. Але його мешканці - кіт і курка - сміялися над новим мешканцем і безцеремонно вчили «уму-розуму». Каченяті довелося покинути будинок старенької, зиму він провів в очеретах біля озера, де наступної весни зустрів прекрасних лебедів. І казка закінчилася щасливим кінцем.

Мораль цієї казки в тому, що життя може піднести багато нелегких випробувань, але треба не падати духом і не опускати руки. Адже каченяті-лебедя було дуже важко, але він все витримав і в підсумку став щасливим.

Точно так само і людина, не схилився перед долею, в результаті може святкувати перемогу.


Через що взагалі почалися біди каченяти

Мораль казки полягає ще і в тому, що не треба боятися бути несхожим на інших. Каченя відрізнявся по виду від інших каченят. Тобто був не таким як усі. І тому його почали дражнити і труїти качки. Чому його лаяли і безцеремонно повчали кіт і курка? Тому що він поводився не так, як треба. Тобто, знову був не таким як усі! У каченяти був вибір: або змиритися з тим, що не можна відрізнятися від інших ні зовнішнім виглядом, ні поведінкою, ні звичками, або вести себе відповідно до принципу: «Так, я інший, але маю на це право!» І він зробив цей вибір, не злякавшись того, що накличе на себе нерозуміння, лайка і навіть цькування.

Людині також слід відстоювати право бути самим собою, навіть якщо для цього доведеться піти наперекір громадській думці.

Деякі знавці творчості Андерсена вважають, що в образі гидкого каченяти автор казки зобразив саме себе. Адже Андерсену теж довелося винести чимало глузувань, нерозуміння і безцеремонні повчань з боку оточуючих людей, перш ніж він став відомим письменником, та й його зовнішність вельми відрізнялася від вигляду «середньостатистичного» датчанина. Ніколи не опускайте руки, боріться за своє щастя, незважаючи на всі перепони.