Платна траса - це певна ділянка дороги, за проїзд по якому стягується певна сума. У більшості випадків платними ділянками є мости, тунелі або швидкісні автостради.

В даний час існує три системи оплати за проїзд. При відкритій системі проїхати по платному ділянці можна, заплативши певну суму на складальному пункті, перекриває основний рух. При закритому типі оплата проводиться при в`їзді на платний ділянку. Електронна система оплати передбачає автоматичний збір на в`їзді або на стратегічному ділянці основної автомагістралі.

Щоб проїхати по платній трасі з відкритою системою зборів, зупинити автомобіль можна в різних частинах автостради, де є збірні пункти.

Для проїзду в закритій системі оплату доведеться провести при в`їзді. У деяких випадках на в`їзді видають квиток з вказаною сумою оплати, яку потрібно внести в касу при виїзді або стягують половину суму при в`їзді і решту при виїзді.

Проїхати по платній трасі з електронною системою можна, сплативши за проїзд в електронному автоматі. Другий варіант - встановити в автомобіль електронний транспондер.

Найсучасніші платні траси - це використання всіх трьох типів зборів, наприклад, у Великій Британії на мостах Севернскій і Другий Севернскій. З Уельсу до Англії рух безкоштовне, оплата проводиться тільки на зворотному шляху.

Внести платежі можна готівковими коштами, передплаченими або кредитними картами, електронними переказами.

У Російській Федерації єдина дорога, яка веде до місця призначення, не може бути платною. На новозбудованих трасах можуть стягувати невеликі збори. Але при цьому автомобіліст має право проїхати по платному ділянці або вибрати альтернативний варіант - дорогу, що йде паралельно.

Крім того, плата може стягуватися на реконструйованих ділянках старої автостради. З цього приводу багато автомобілістів висловлюють протест, так як всі старі автомобільні траси вже профінансовані за рахунок щорічних виплат транспортного податку.

Рада 2: Як проходить Автомобільне Гран-прі Монако

Гран-прі Монако в рамках чемпіонату «Формула-1» - одна з найпрестижніших автомобільних гонок в світі. Траса в Монте-Карло відрізняється особливою складністю для пілотів, оскільки проходить прямо по звивистих вулицях міста.

Гран-прі Монако проводиться з 1929 року в Монте-Карло. Дороги в князівстві славляться своєю високою якістю з початку минулого століття і відповідають найвищим стандартам швидкісних змагань, тому траса для перегонів «Формула-1» не вимагає спеціальної підготовки. Гірки та різкі повороти створюють учасникам заїздів особливі труднощі. Існує навіть ризик падіння автомобіля в воду, але на цей випадок завжди напоготові команда аквалангістів для порятунку водіїв.

Протягом багатьох років Гран-прі Монако залишається одним з найбільш видовищних етапів чемпіонату «Формула-1» і хвилюючих подій в житті князівства. За традицією з трибуни за гонкою спостерігають члени королівської сім`ї Монако.

На відміну від інших етапів змагань, які починаються в п`ятницю, Гран-прі Монако стартує в четвер з вільних заїздів. Для них в цей день виділено 2 сесії тривалістю по 1,5 години, а також 1 годину в суботу. Гонщики проїжджають по трасі у вільному режимі, щоб вивчити її особливості та налаштувати болід.

У суботу проводиться кваліфікація, що складається з 3 сесій по 20, 15 і 10 хвилин, під час яких пілотові надається шанс проїхати будь-яку кількість кіл і показати найкоротший термін, яке йде в залік. Водії, які показали найкращі результати, беруть участь у всіх 3 сесіях, за підсумками яких визначаються їх місця на старті гонки. Для Гран-прі Монако становище в кваліфікації має велике значення: траса, що проходить по вулицях міста, практично виключає можливість обгону, тому підвищує шанси пілота, що йде першим, на перемогу.

Сама гонка проходить в неділю о 14-00 за місцевим часом. На Гран-прі Монако пілоти проїжджають відстань, рівну 260 км, що відрізняється від інших етапів «Формули-1», де середня дистанція становить близько 305 км. Гонка триває близько 2 годин.

Протягом змагання команда може призвести будь-яке число піт-стопів для заміни гуми і технічного обслуговування боліда. Заїзд на піт-лейн на трасі в Монте-Карло відрізняється необхідністю зниження швидкості до 80 км / год, тоді як на інших трасах обмеження становить 100 км / ч.

По завершенні гонки проводиться нагородження переможців. Пілоти піднімаються на подіум, їм вручають кубки чемпіонату, звучить гімн країни, яку представляє переможець, а потім гімн країни, за яку виступає його команда. Пілоти обливають один одного шампанським і вітають з успішним закінченням Гран-прі.

Церемонію нагородження за традицією очолюють члени королівської сім`ї. Зокрема, в 2012 році Гран-прі вручав князь Монако Альбер II, приз за друге місце - княгиня Шарлін, а за третє - племінник князя принц Андреа.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!